Сморж Л.О. Покликана творити красу // Народна творчість та етнографія. – 1996. – №5-6. – С.78-81.

Сморж Леонід. Життя, віддане кераміці // Український керамологічний журнал. – 2002. – №3. – С.142-143. 

   Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера Леоніда Сморжа розташований у селі Міські Млини (Полтавщина), де з діда-прадіда мешкали гончарі-мисочники. Понині живуть тут нащадки славетних майстрів. Дехто з них не так давно працював у заводі «Художній керамік», а нині вже на заслуженому відпочинку. На свята і в будні вони приходять до Музею-садиби поспілкуватися, а іноді навіть провести майстер-клас. Восьмого березня на честь жіночого свята майстрині зібралися в Музеї-садибі за чашкою чаю. Хто не зміг прийти, того привітали вдома

     Починаючи ще з кінця 1960-х років Леонід Сморж активно виступав на захист опішнянського гончарства, як міг популяризував самобутню творчість майстрів-земляків. Він не тільки писав наукові праці, а й клопотався перед різними громадськими організаціями й установами про створення в Опішному Музею гончарства. Тільки через багато років його мрія здійснилася. 1986 року було засновано Музей гончарства. Стаття «Завтрашній день опішнянської кераміки» 1968 року яскраво засвідчує вболівання автора за долю Опішного як визначного осередку народної творчості. 

     Подані нижче спогади Леоніда Сморжа, датовані 01.11.1997, є лише коротеньким описом  його життя і творчості. Перечитуючи ці рядки, мимоволі запитуєш себе: «Скільки всього може встигнути зробити людина за одне життя?». Виявляється, дуже багато, але для цього потрібно мати непохитну волю і непереборне бажання йти вперед. На прохання багатьох друзів і колег відомий учений пізніше написав цілу книгу мемуарів «Спогади (розповіді про незабутніх і незабутнє)», яка нині готується до друку у видавництві «Українське Народознавство» Національного музею-заповідника українського гончарства.