Леонід Опанасович Сморж (07.11.1927 – 21.07.2009) – видатний український учений-філософ, керамолог, колекціонер старожитностей, доктор філософських наук, професор.

Серед його захоплень – поезія, живопис, фотографія, колекціонування творів народного мистецтва. За життя він був власником найбільшої в Україні приватної колекції опішненської кераміки. Леонід Сморж досяг багатьох вершин. Тим періодом, коли формувались його доля і характер, були роки Другої світової війни. З 15-ти років юнак воював на фронтах німецько-радянської війни. Переживши багато драматичних моментів, бачачи смерть навкруги, Леонід Сморж осягнув ціну життя і намагався недаремно прожити кожну хвилину.

   Цвітіння садів навесні завжди вражає, викликає почуття радості, створює піднесений настрій. Невипадково людина здавна намагалася оточити своє житло улюбленими культурними рослинами. Історія знає безліч прикладів неперевершеного садово-паркового мистецтва. Єгипетські фараони, прагнучи довести свою божественну недосяжність, закладали храмові та палацові сади, використовуючи математичні формули, їх зображення на залишках давньоєгипетських фресок демонструють чіткі геометричні лінії насаджених дерев, прямокутні басейни.

   Початок квітня для Національного музею-заповідника українського гончарства, зокрема для Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, ознаменувався відвідинами заслуженого діяча мистецтв, народного артиста України, професора Леоніда Танюка.

Відомий філософ і збирач опішненської кераміки Леонід Сморж лишив нащадкам у спадок не тільки прекраснуколекцію творів  народного мистецтва, а й досить великий приватний архів. Серед унікальних документів ХХ – початку ХХІ століття особливу цінність становлять листи.

З трепетом розгортаєш маленький пожовклий аркуш паперу, густо списаний, майже дитячим, почерком Івана Архиповича Білика. Лист датований 1970 роком, коли майстер готувався вступити до Спілки художників України і радився з ученим. Він розповідав про свої втрати й нові досягнення. У цьому листі вся його Душа, його щирість,  простота й довірливість.

Гаврило Ничипорович і Явдоха Данилівна Пошивайли вели активну переписку з Леонідом Сморжем. Листи найчастіше писалися після важкого трудового дня. У них всі болі й турботи подружжя, а часом і веселі жарти, як ведеться в гончарському колі. Відчувається неабияка приязнь до вченого, щирість і любов Великих Сердець. (Докладніше дивіться на сайті: http://seluchenko-potters.gov.ua.)

   Сморж Леонід. Олександра Селюченко як творча особистість і художник // Українське Гончарство: Національний науковий щорічник. За роки 1996–1999. – Опішне: Українське Народознавство, 1999. – Кн.4. – С.282-301.

   Сморж Л.О., Чирка В.В. Мистецтво як засіб гармонізації і психологічного захисту людини // Вісник Київського міжнародного університету. – К.: видання Київського міжнародного університету, 2005. – Вип. 7. – С.153-161. – (Серія: психологічні науки).