Книги філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа (1927–2009)
Леонід Опанасович Сморж як учений-філософ, автор 7 монографій, 5 брошур, близько 200 публікацій у періодичних виданнях та наукових збірниках відомий не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
Перша його монографія «Про естетичний ідеал в кіномистецтві» [5] вийшла друком 1966 року в Києві у видавництві «Мистецтво». Книгу присвячено розгляду однієї з найважливіших проблем естетики. На матеріалі найбільш масового і найбільш впливового мистецтва – мистецтва кіно – автор висвітлює ряд питань, пов’язаних з естетичним ідеалом і втіленням його засобами кіно.
«Мрія про прекрасне людське життя, про прекрасну людську особистість була одвічним рушієм суспільного прогресу і стала ідеалом людства» [5], – стверджував Леонід Сморж.
На питання що таке мистецтво? як воно виникло й розвивалося? як воно співвідноситься з навколишнім середовищем та внутрішнім світом людини? які функції мистецтва? філософ намагався відповісти у своїй монографії «Світ десяти муз» [6].
Сфера мистецтва – своєрідна й неповторна, але, разом з тим, вона тісно взаємодіє із суспільним життям – політикою, наукою тощо. Основний акцент зроблено на дослідженні співвідношення мистецтва з природним і суспільним середовищем; з’ясовується його сутність і специфіка, визначається місце і роль мистецької практики в загальному прогресі суспільства й формуванні особистості. У плані загальної теми розглядаються проблеми онтології, гносеології, аксіології [6, с.7].
У монографії «Искусство в свете ленинской теории отражения» [1] висвітлюються основні принципи ленінської естетичної концепції мистецтва, досліджуються історичні передумови, суспільна обумовленість художньої діяльності й практичне застосування мистецтва в житті суспільства.
Тему мистецтва доктор філософських наук, професор Леонід Сморж продовжив також у науково-популярній книзі «Орфей в эпоху звездолётов» (1989) [2], де запропонував читачеві розглянути деякі особливості духовного світу людини в епоху науково-технічного прогресу. Він доводив, що мистецтво відіграє неабияку роль у формуванні гармонійно розвинутої особистості.
Про життєвий і творчий шлях славетної української гончарки, заслуженого майстра народної творчості України Олександри Селюченко (1921–1987) розповідає наступна книга Леоніда Опанасовича Сморжа «Гончарівна» [3], що 2004 року побачила світ у видавництві «Українське Народознавство» Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Філософський аналіз життєпису мисткині побудовано на її щоденникових записах, листуванні, спогадах сучасників та особистому спілкуванні з нею автора книги. Видання проілюстровано рідкісними фото з життя Олександри Селюченко та творів з її гончарської спадщини. «…Маємо фаховий філософський аналіз життєвої долі видатної мисткині, власне – анатомію життя Великої Українки-Гончарівни. Важливою є та обставина, що джерелом пізнання особистості Олександри Селюченко для Леоніда Сморжа були не тільки документальні писемні й речові свідчення, а, передовсім, майже двадцять років знайомства з нею», – у передмові до книги зазначив доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України Олесь Пошивайло [3, с.11].
Леонід Опанасович Сморж відомий також як автор двох наукових посібників – «Естетика» (2005) [4] й «Філософія» (2006) [7], що користуються значною популярністю серед студентів вузів, аспірантів і викладачів.
У посібнику «Естетика» висвітлюється історія світової естетичної думки та особливості її стану на українському й російському ґрунті, формулюються зміст предмета, мета, завдання та функції естетики як науки, характеризуються її вихідні категорії, специфіка структури естетичної діяльності, особливості естетичної свідомості тощо.
У навчальному посібнику «Філософія» із сучасних позицій і на нових матеріалах розглядаються основні теми й проблеми, що стосуються специфіки, призначення, історії філософії, основних характеристик суспільства й людини, їх сутності, сучасного стану й прогнозів на майбутнє.
Незабаром у видавництві «Українське Народознавство» Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному побачить світ остання книга Леоніда Сморжа «Розповідь про незабутнє і незабутніх (Спогади)». Твір вражає своєю правдивістю. Читаючи, мимоволі спостерігаєш за тим, як переломні події історії України: голодомор, війна, роки руйнації й відбудови, застою й перебудови, період відродження національної свідомості й утворення незалежної держави – відображаються крізь призму свідомості однієї людини. Автор також розповів про цікаві зустрічі, які траплялися в його житті. Перед читачем постає ціла галерея образів незвичайних людей. Твір вражає також чіткістю, яскравістю й надзвичайною точністю характеристик героїв і описаних подій. Важливе місце в спогадах Леоніда Сморжа займає тема гончарства.
1. Сморж Леонид. Искусство в свете ленинской теории отражения. – К.: Вища школа, 1980. – 328 с.
2. Сморж Леонид. Орфей в эпоху звездолётов. – К.: Издательство политической литературы Украины, 1989. – 116 с.
3. Сморж Леонід. Гончарівна (одержима керамікою). – Опішне: Українське Народознавство, 2004. – 304 с.
4. Сморж Леонід. Естетика: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 334 с.
5. Сморж Леонід. Про естетичний ідеал в кіномистецтві. – К.: Мистецтво, 1966. – 112 с.
6. Сморж Леонід. Світ десяти муз. – К.: Мистецтво, 1973. – 216 с.
7. Сморж Леонід. Філософія: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 416 с.
Вікторія Зубань,
завідувач Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа