До рідного порогу

    Через тиждень після Пасхи настає Поминальна Неділя. Родичі померлих за традицією збираються на кладовищі, щоб згадати всі добрі справи тих, кого вже немає серед живих. З різних кінців Землі приїздять і до Міських Млинів краяни, що залишили тут своє коріння.
    У неділю, 1 травня, рано вранці до Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа завітали особливі гості. Провідати могили Анастасії Марченко, Леоніда Сморжа та покласти квіти до Меморіалу Вічної Слави, де покоїться прах розстріляного фашистами в роки Великої Вітчизняної війни Гордія Чирки, приїхали рідні з Києва та Полтави: брат відомого вченого Олександр Чирка, племінниці Ангеліна Петрик та Олена Холоденко (Чирка), двоюрідний брат колекціонера Олег Селіванов. Будинок знову наповнився шумом рідних голосів, але все було зовсім по-іншому, ніж колись…

 

Родичі Леоніда Сморжа на подвір’ї Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа: (зліва направо) Олег Селіванов, Олександр Чирка, Ангеліна Петрик, Олена Холоденко. 1.05.2011. Міські Млини, Полтавщина. Приватний архів Вікторії Зубань. Фото Вікторії Зубань

      «У житловій частині хати була глиняна долівка, яку мати час від часу змазувала глиною й посипала свіжою пахучою травою: аїром, м’ятою. Дотепер пам’ятаю букет запахів із сирої глини, аїру й м’яти, як і те, що мати, бувало, після трудів праведних брала гітару, грала на ній, підспівуючи, а ми, дітвора, заходжувалися витанцьовувати хто як може і хто на що гаразд, піднімаючи галас і куряву до самої стелі», – писав Леонід Опанасович Сморж у своїй книзі «Спогади про незабутнє і незабутніх».

     Спогади… Спогади… Хвилини сумні, ностальгічні й водночас урочисті. Кожен пригадував щось своє. У певний час кожен пішов у Світ своєю дорогою, несучи в душі зерно Добра, посіяне щедрою материнською рукою Анастасії Марченко.
     «Щиро дякуємо всім, хто був причетний до створення надзвичайного музею, що присвячений пам’яті Леоніда Сморжа, його родині, людям, які жили в цьому будинку і пам’ять про яких буде навічно у наших серцях. Як зворушливо повертатись у будинок, в якому проводив дитячі роки, згадувати забуті речі, ходити по подвір’ю, де збиралась велика, щаслива родина. Багатьох вже немає з нами: Марченко Анастасії Василівни, Чирки Віталія Гордійовича, Сморжа Леоніда Опанасовича, Чирки Володимира Гордійовича, проте вони завжди з нами, їх душі у цьому прекрасному і дбайливо доглянутому будинку, в якому ми їх згадуємо й молимо Бога про їх Царство Небесне. Дякуємо за прекрасний музей-садибу. Хай Бог допомагає у всіх починаннях та продовженні благородної справи тих, хто понад усе любив свою Полтавщину, свою маленьку прекрасну Батьківщину.
Зі щирою вдячністю та повагою племінниці Леоніда Сморжа – Чирка Олена, Петрик Ангеліна», – такий запис залишили рідні у «Книзі відгуків» Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа.

Вікторія Зубань,
завідувач Меморіального музею садиби
філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа

Додати коментар

Захисний код
Оновити