НАМ ДОПОМАГАЮТЬ

  Чимало музейних працівників, що приїздять в Україну з Європи та США, ділячись досвідом, розповідають, що в їхніх країнах музеям допомагають волонтери. На жаль, в Україні це явище не настільки поширене.
   Але говорити про те, що в нашій країні людей, які б хотіли безкоштовно допомагати, немає зовсім, не можна. У цьому я переконалася ще в день відкриття Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа. Коли ми готувалися до офіційної церемонії, то навіть уявити не могли, що вона переросте в грандіозне дійство, на яке з’їдуться кілька сотень людей (адже ж музей-садиба знаходиться доволі далеко від гамірних міст, у невеличкому селі Міські Млини, неподалік Опішного.

ЛІРИЧНА СТОРІНКА

 

   Леонід Сморж надзвичайно любив осінь.У його ліричних віршах вона постає то яскраво-феєричною у вальсі листопаду, то суворо-похмурою в мареві свинцевого туману й сірого дощу. Читаючи ці поетичні рядки, мимоволі відчуваєш, як тебе огортає сум. Осінь-життя, як і осінь року, приносить свої плоди. Леоніду Сморжу вона принесла щедрі дари. У науковій діяльності  він досяг вершин: захистив докторську дисертацію, написав вісім книг; його колекція опішнянської кераміки стала найбільшою і найбагатшою в Україні. Ще з юних літ він був першим у бою і в спорті, звик наполегливо працювати й не відступати перед труднощами. Та найголовніше те, що за все своє життя Леонід Опанасович жодного разу не покривив душею. На схилі літ поетові було чим пишатися.

Історія одного експоната

   У Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа понад півтори тисячі експонатів, та кожна річ унікальна, кожна має свою історію. Вивчаючи архіви, працюючи в польових експедиціях, іноді так захоплюєшся, що потрапляєш у іншу реальність, переживаєш болі й турботи творців безсмертної краси, які давно відійшли у вічність.
   У музеї на почесному місці, під образами, серед ваз стоїть незвичайний експонат – зелений мальований чайник, хоча дехто з науковців з упевненістю міг би сказати, що це зовсім не чайник, а глечик-носатка, бо, власне, має він форму глечика. Напис під ручкою на цій посудині засвідчує авторство: «Іван Олійник. 1957 р.»

«Майстер-клас – це для нас»

   Майстер-класом Ніни Дубинки в Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа розпочинався ІV ТИЖДЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОНЧАРНОГО ЗДВИЖЕННЯ В ОПІШНОМУ «ЗДВИГ-2012». З раннього ранку й до пізнього вечора Ніна Дмитрівна навчала юних керамістів з Полтави, Зінькова, Семенівки та Опішного ліпити дитячі глиняні іграшки, а ще відкривала секрети, як дати голос свистунцеві, зробити красивий декор та ще багато інших. Майстриня працювала з двома групами дітлахів різного віку. І малюки, й підлітки трудилися з однаковим завзяттям.
   Більше місяця минуло після цієї події, та вже кілька разів поспіль діти, що брали участь у майстер-класі, приводили до музею-садиби своїх батьків, братиків і сестричок .
Хочеться сподіватися, що, одного разу взявши до рук глину, вони шукатимуть можливість знову долучитися до таємниць правічного гончарного ремесла. А інакше й неможливо. Адже побачивши плоди своєї праці, відчуваєш успіх.{jcomments on}

«Приємно споглядати красу…»

   Наприкінці червня гончарська столиця України гостинно зустрічала учасників культурно-мистецької акції ІV ТИЖДЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОНЧАРНОГО ЗДВИЖЕННЯ В ОПІШНОМУ «ЗДВИГ-2012».

   У Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа впродовж ТИЖНЯ також проходили цікаві зустрічі, майстер-класи, конкурси та дитячі розваги.

   Першими в Міські Млини приїхали студенти Е-літньої Академії Гончарства. Енергійні й життєрадісні, вони відразу нам сподобалися. Оглянувши експозицію, гості зробили масу цікавих знімків, а потім, сидячи під «філософським деревом» (так ми називаємо улюблений горіх Леоніда Опанасовича), із задоволенням розповідали нам про свої захоплення.{jcomments on}

ПОДОРОЖ У МИНУЛЕ

«Найчарівніший куточок на Землі…» Міські Млини у світлинах та переказах» – так називався вечір-подорож у минуле, що проходив у Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа 27 червня 2012 року. До музею-садиби завітали вихованці Полтавського обласного дитячо-юнацького оздоровчого табору «Еколог».

ЇЇ творіння – яскраве неповторне диво…

 

Вона малювала квіти на вазах, глеках, тарілях… ЇЇ творіння – то яскраве неповторне диво, яке могли народити тільки її уява, її руки, її Душа. Якби ж то можна було долю свою отак намалювати, певно була б чи не найкраща…