ВЧЕНИЙ ДУЖЕ ЛЮБИВ УКРАЇНСЬКУ ВИШИВКУ

   Колекція, яку Леонід Сморж зібрав і передав Національному музею-заповіднику українського гончарства в Опішному, вважалася однією з найбільших і найбагатших приватних колекцій опішненської кераміки. Та не слід забувати, що в експозиції Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, крім творів мистецтва з глини, є вироби з дерева, живописні полотна, ікони, писанки та інше.

   Особливе місце займають експонати з тканини. Учений дуже любив українську вишивку. Інтер’єр музею-садиби прикрашений кілковими рушниками, щооздоблені тамбурним швом, гладдю та хрестиком. Є тут також скатерті й підзори з мережкою, ткані кролевецькі рушники й, звичайно ж, чоловічі та жіночі сорочки. Працівники музею-садиби зустрічають гостей у національному вбранні кінця ХІХ – початку ХХ століття. Дуже приємно бачити й відвідувачів у одязіз українським орнаментом.

ГРУШІ – ЗОРІ

    Якщо Ви потрапите до Меморіальному музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, для Вас не тільки екскурсію проведуть, а ще й почастують смачними фруктами.

    Вам доводилося куштувати зорі на смак? Зорі, саме зорі. В опішненських садах золоті груші сяють, як зорі, а скуштуєш їх  –  солодкі, наче мед. Коли приходить осінь, тут починається справжній зорепад.

Відкриваємо таланти

   Ділячись своїми враженнями про відвідини Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера Леоніда Сморжа, наші гості розповідають про те, що тут вони  побачили багато безцінних експонатів, отримали масу інформації, а також почали будувати певні творчі плани, у них з’явилися нові ідеї та задуми.

   Особливо приємно, якщо тиможеш спробувати свої сили в царині мистецтва та побачити результати своєї праці. Тому цього року під час проведення культурно-мистецької акції ІІ Національний Тиждень Гончарного Здвиження в Опішному «Здвиг-2011» ми попросили опішненську гончарку Ніну Дубинку провести майстер-клас  ліплення дитячої глиняної іграшки для вихованців Обласного дитячо-юнацького оздоровчого табору «Еколог», а також для всіх бажаючих. Ніна Дубинка не тільки показала, як виліпити веселі опішненські свистунці, а й випалила у власному горні дитячі роботи.

Ми всі – мистці власних душ

    Вечір поезії  Леоніда Сморжа «І невиправний мрійник ще живе в мені…», який підготували для юних літераторів працівники Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа під час культурно-мистецької акції ІІ Національний Тиждень Гончарного Здвиження в Опішному «Здвиг-2011», залишив у дитячих душах помітний слід. Їх не могли не схвилювати проникливі вірші вченого, присвячені матері. В них стільки ніжності, тепла й любові. Діти із захопленням слухали пейзажну та філософську лірику Леоніда Сморжа. Не залишила байдужими учасників вечора і розповідь екскурсовода про долю колекціонера, його вподобання, широкий світогляд та багатогранність натури.

НАШІ ГОСТІ

 

  Маленькі вихованці Полтавського Монтессорі-центру реабілітації для дітей-інвалідів «Соняшник» лагідно називають її Фемечка. Насправді ж ім’я дівчини – Фемке, Фемке Фан дер Фарт. Їй 20 років. Вона відкрита, щира, доброзичлива. До України приїхала з Нідерландів. Фемке мріє стати медичним працівником. Любить подорожувати. Вивчає іноземні мови. Про своє перебування в Україні вона розповідає: «В Нідерландах молода людина після закінчення загальноосвітньої школи має три роки, щоб визначитися з тим, яку спеціальність їй обрати. Для цього треба освоїти хоча б ази майбутньої професії та переконатися в тому, що зробив правильний вибір. 

Хранителі пам’яті

   Працівників музею можна назвати хранителями пам’яті людства. Це нелегка робота, яка вимагає певних знань, умінь і досвіду, а окрім того – уваги й терпіння, та нею можна пишатися.
Вже чотири роки я працюю в Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, нещодавно була переведена до новоствореного підрозділу – Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа. З кожним днем я все більше й більше дізнаюсь про Леоніда Опанасовича, все дужче захоплююсь цією видатною особистістю. Свою роботу вважаю дуже цікавою.