Спогади ветерана

 

Леонід Опанасович Сморж (07.11.1927 – 21.07.2009) – видатний український учений-філософ, керамолог, колекціонер старожитностей, доктор філософських наук, професор.

Серед його захоплень – поезія, живопис, фотографія, колекціонування творів народного мистецтва. За життя він був власником найбільшої в Україні приватної колекції опішненської кераміки. Леонід Сморж досяг багатьох вершин. Тим періодом, коли формувались його доля і характер, були роки Другої світової війни. З 15-ти років юнак воював на фронтах німецько-радянської війни. Переживши багато драматичних моментів, бачачи смерть навкруги, Леонід Сморж осягнув ціну життя і намагався недаремно прожити кожну хвилину.

Ще раз про сади Опішного

 

   Цвітіння садів навесні завжди вражає, викликає почуття радості, створює піднесений настрій. Невипадково людина здавна намагалася оточити своє житло улюбленими культурними рослинами. Історія знає безліч прикладів неперевершеного садово-паркового мистецтва. Єгипетські фараони, прагнучи довести свою божественну недосяжність, закладали храмові та палацові сади, використовуючи математичні формули, їх зображення на залишках давньоєгипетських фресок демонструють чіткі геометричні лінії насаджених дерев, прямокутні басейни.

Леонід Танюк у Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа

 

 

 

   Початок квітня для Національного музею-заповідника українського гончарства, зокрема для Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, ознаменувався відвідинами заслуженого діяча мистецтв, народного артиста України, професора Леоніда Танюка.

ЗБИРАЛАСЯ ДІВИЦЯ НА ВЕЧОРНИЦІ

 

  Кожен народ має своє неповторне індивідуальне обличчя як у духовній культурі, так і в побуті. Ця індивідуальність знайшла своє відображення і в традиційному народному одязі, який формувався упродовж багатьох століть.Український народний одяг — яскраве і самобутнє явище в історії його народу. Він є не лише звичайною потребою людини, а й справжнім витвором мистецтва, де кожна деталь шилася не випадково, а мала певний сенс.Характерною рисою українського одягу є його декоративна мальовничість, яка віддзеркалює високий рівень культури, володіння різними технологіями виробництва матеріалів та оздоблення.

Обірвані струни

 

 

Село Міські Млини, що неподалік Опішного, вважається  одним із наймальовничіших куточків Полтавщини. Виникло воно як передмістя гончарної столиці біля перевозу через річку Ворсклу. Поблизу річки стояв храм Василія Великого.

У БУДЕНЬ І СВЯТА

 

   Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера Леоніда Сморжа розташований у селі Міські Млини (Полтавщина), де з діда-прадіда мешкали гончарі-мисочники. Понині живуть тут нащадки славетних майстрів. Дехто з них не так давно працював у заводі «Художній керамік», а нині вже на заслуженому відпочинку. На свята і в будні вони приходять до Музею-садиби поспілкуватися, а іноді навіть провести майстер-клас. Восьмого березня на честь жіночого свята майстрині зібралися в Музеї-садибі за чашкою чаю. Хто не зміг прийти, того привітали вдома

Зимова тиша

 

 

     Українці зараз переживають нелегкі часи. Майже в усіх однакові думки: АТО, політика, курс долара… Тому, щоб трохи відволіктися, можна зайнятися зеленим туризмом, а точніше сказати, «білим» туризмом. Зимове українське село – це неймовірне диво. Буває, дивишся з Опішнянської гори вниз і мимоволі розумієш: «Як нам пощастило, що ми живемо в такій красивій країні».