Вас знімала неприхована камера

 

Відвідувачі Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа. Міські Млини, Полтавщина. Червень-липень 2013. Національний музей-заповідник українського гончарства, Національний архів українського гончарства. Фото Вікторії Зубань та Інни Прокопенко

РОДИННІ ОБЕРЕГИ

 

 

   Провести майстер-клас, коли тобі лише 12 років, справа непроста. Проте Віталій Заліський у ролі наставника відчуває себе досить упевнено.

  От і в Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа разом із мамою Вікторією Василівною Віталій навчав вихованців Полтавського обласногодитячо-юнацького оздоровчого табору «Еколог» ліпити дитячу іграшку.

МАТЕРИНСЬКА МОЛИТВА

 

  Леонід Опанасович Сморж був незвичайною людиною. Він цінував кожну хвилину свого життя. Намагався все встигнути. Вчився, займався спортом, подорожував, писав наукові праці, малював, писав вірші, збирав твори народного мистецтва. Може, тому що ще зовсім юним  в окопах Великої Вітчизняної війни він вже зрозумів ціну людського життя й смерті. Такими були й найближчі друзі Леоніда Сморжа, ті, з ким він виріс, ті, хто в тяжкі лихоліття війни, вижили, вистояли, перемогли. Серед них – ветеран Великої Вітчизняної війни майор у відставці Григорій Павлович Ткаченко.

КОТИЛАСЯ ТАРІЛОЧКА

 

 

Дитячі розваги «Котилася тарілочка по крутій горі» в Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера Леоніда Сморжа розпочалися з розгадування загадок, вікторини та складання пазлів. Потім на учасників дійства чекала весела естафета «Хто першим наповнить глечик», конкурси: «Краща господиня», «Хто більше знає про гончарство», «Краща малювальниця» та інші.

ДО САДИБИ НА ГОСТИНИ

 

П’ЯТИЙ ТИЖДЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОНЧАРНОГО ЗДВИЖЕННЯ В ОПІШНОМУ «ЗДВИГ–2013» у Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа розпочався відвідинами учасників VІІ Міжнародного молодіжного гончарського фестивалю, що з’їхалися до гончарської столиці з Молдови, Румунії, Білорусі, Росії, Китаю і, звичайно ж, із різних куточків України.

ВЧИМОСЯ ГОНЧАРСТВУ

 
 
Ніна Дмитрівна Дубинка народилася в селі Губське, в Лубенщині.  Наприкінці 1990-х років приїхала до Опішного. Навчалася в Опішненській філії Решетилівського художнього училища у відомих майстрів: Олександри Селюченко, Михайла Китриша, Володимира Нікітчинка, Григорія Кирячка та інших. 
   Працювала творчим майстром на заводі «Художній керамік»,пізніше у Національному музею-заповіднику українського гончарства в Опішному, згодом навчала майбутніх художників-керамістів у Дитячій спеціалізованій художній школі-інтернаті «Колегіум мистецтв у Опішному». 

Вірші Леоніда Опанасовича Сморжа

   Якщо Бог вирішив обдарувати людину, то обдаровує її сповна. Ми знаємо Леоніда Сморжа як філософа, науковця, колекціонера, художника, спортсмена, мандрівника. Але мало кому відомо, що Леонід Опанасович ще й писав надзвичайно прекрасні ліричні вірші. Навчаючись в університеті, він був учасником літературної студії під керівництвом Василя Чумака, до якої також входили Василь Симоненко, Борис Олійник, Вадим Крищенко, Микола Сом, Тамара Коломієць, Володимир Коломієць, Микола Сингаївський, Наталка Кащук. Майбутній філософ також «пробував» перо. Своє захоплення не полишав упродовж усього життя.

  Найніжніші рядки Леонід Сморж присвятив своїй мамі – Анастасії Василівні Марченко:


Сіно пахне далекими снами,
Мріють зору у чорній імлі.
Ось вже заспаними голосами
Проспівали опівніч півні.