Листи від матері до Леоніда Сморжа

1.
18–4/1680 скан 312

Здрастуйте, мої рідні Льоня і Вадік.
Прийміть від матері дорогий привіт та найкраще побажання для вас. Гроші і листи одержала, защо дуже дякую. Живу помаленьку, правлюсь, то кози підпасую. Дрова завезли 10 оце. Я ходила 9 та виписала, ну машини не було в комбінаті, то привезли на другий день. Дрова тільки почали завозить 8 числа. Дощ ішов ті дні, та треба було їхати закуплять. Їхать в Полтаву. Говорив, той що виписував, що їздив і закупив два ешелона. Думали 4-го, як я писала, а воно не получилось. Дрова березові хороші, всі завидують. Тепер треба до Олександрова договоритись, коли зможе прийти порізать. Дрова длинні, 2 метри, не товсті, помірні. На днях грядки прийдетця брати, вже в людей орють наші орачі. Новин хороших немає, тільки погані. Помер Жданишин Володька. Їздила Лєнка до них. Шурко колись і нагадував, що треба хоронить.

2.
Ф18–4/2358
12/ХІ 49

Лист від твоєї матері та братів.
Доброго здоровя, дорогий синок Льоня, шлю тобі материнський привіт і бажаю успіхів у службі і в жизні, перше, звиняй, що рідко пишу листи, якось так виходе, що хорошого нема нічого, а роботи всігда до впаду заклопочешся, і взагалі дуже хорошого нічого, здоров’я моє не важне, ревматизм замуче, руки круте вже з місяць. Пороботі нічого, план виполнен до 20 вересня по умові, премія получили 250 рублів, на жовтневе на перший день діжурила у сільраді, на другий – гуляли колхозне начальство, то і я була там, було дуже хорошо і весело. На третій день їздили у ліс по дрова, волами привезли якого нарубали. Сьогодня 12 числа, були батьківські збори, зачитували про успішність учнів і видали карточки, де зазначені оцінки, виступав гурток самодіяльності з учнів, і Вітько наш розказував вірш, хорошо розказав, оцінки у вітьки на 4 – 5, у Наді 4 – 3, у Вови на 3 оце оцінки, Шура пише живе не важно. А Боря оце, перше написав, що діла у його хорошо, норму за 9 місяців виконав 1, 5 годову (півтори годичну.) Купила козу, таку рижу, як і була, що чорна полоса на спині, і друге порося. Я собі купила здоровий платок теплий за 170 руб. І пошила жекет теплий із грубого сукна грубо шерстяного, аби не куфайка, вийшов мені 200 руб, валянки пошила сякі такі і на 30 руб купила 5 номер галоші – і називаїця я вбута, отож, у мене одяг тільки пальто, то я його, думаю, зтрепаю. Тепер капусти купила, саме шаткуємо, оце що я маю, ну, правда, все половину платне, а то долгів до чорта получаїця, поки получиш – наберешся, а тоді віддаси і знов без гроші. Мої заробітки були нічого, а зразу погані. Я за прошедший місяць гроші всі на Сашка уклала, на продукти, ну не знаю, щось він не хвалиться, ну, мабуть, йому неважно. Борис пита, чи Сашкові не може, каже, чим поможу. Словно дома оце все, таке важного нічого. Ти питав за дівчину карабазівську, то я ніяк точності не доб’юся, ну скоро все взнаю, фамілія Мещанін Надя, учитця у Харькові, де точно – іще не знаю, у неї сама мати. Мати, кажуть, і хату продала, щоб її вивчити, а живе у чужій хаті. У Карабазівці вовремя свят получилась бійка. Поселились цигани жити у Карабазівки, і їх пригласили на вечер, якось завелись і двух тяжело ранили цигани наших, а одному руку поранили, це Касяновичу Омеляну, що живе біля нас, Василевому Лисенковому батькові, він приїхав у гості з домбаса, погостював.
Пока, все, привіт від усіх рідних – від Вітьки, Наді і Вови, і твоєї матері.
Цілуємо тебе всі несчотно раз.
З привітом Мати.

3.
18–4/2362 скан 316, 317, 318

М. Млини. Прівет від твоєї матері.
Доброго здоровя, рідний і дорогий синок. Одержавши від тебе листи, спішу дать відповідь на твого листа. Ми всі твої листи одержали і 200 руб. Одержали, защо щиро дякую, в нас зв’язку з новой реформой грошей, де вкого винуздали не трохи, ну і пропало багато в людей по багато тисяч були, такі що позакопували і не заглядали. Коли прийшлось міняти, то поцвілі, і не прийняли на обмін, і, таким чином, грошей багато пропало. Ну, в нас добре не пропало, тільки з боргів ніяк не виплутаюсь, зарплата погана, щитай, на пенсії живеш, тільки вода не куплена. У нас зараз 1 пуд пшениці по 80 р, кукурудза – 50, жито – 60, картошка – 10 р, кошовка молоко – 3 р. л., все хліб комерційний продають у Опішні, ну, небагато, словно, продукти багато подешевшали, а гроші дорогі.
Ми живем по старому, умови дома відомі, що з продуктами, ато я дорвалась, куфайка порвались, чоботи пропали, в нас увесь час дощі, і обув просто попріла від галош і пропала, за малих і говорить нічого, Вітька як небудь, а Вова і Надька з хати нівчім вийти, ну, за малих, як небудь, хай сидять у хаті. Незнаю, як далі буде мій заробіток, пока не важно, роботи хвати, ну, ніхто не плате. Ходемо на політшколу, занімаемось з драм. гуртком, хочем Безталанну поставити Пьєсу, ну, незнаю як, чи злагодимось завдання, щоб культурні гуртки робили, а ми, щоб вели перед і ніколи ну, треба. Робемо репетиції у нашій хаті Важного, і харошого нічого, Сашко занімаїтця нічого, Борис як-небудь прожива.
Ти говорив за відпуск, то приїзжай дивись, ти знаєш, як ми живем, все куплене і живем без грошей. Коли можете себе продуктами забезпечити, а за гроші – то не дорого купити можно. Я рада вашому приїзду, ну, говорю будете звиняти, знаючи наші умови Приїзжайте з товаришем, постіль привозьте, а койку десь позичемо, тай пережевете, базар близько, аби гроші, так що прошу приїзжайте, коли полагаєтця відпуск. Хлопці скучають, твої друзья, так і дівчата ждуть, бо тебе дуже шанують, ну, і в крамниці крам поступає по троху, ну, не дешевіє, ціна стара, а продукти була мука яжна – 3 р 50 к, житня – 4 р 40 к, у крамниці канфети шоколад. – 8 р. 100 гр.