ЯКЩО ЛЮДИНА ТАЛАНОВИТА, ТО ТАЛАНОВИТА В УСЬОМУ

  Леонід Сморж був надзвичайно обдарованою людиною. Серед багатьох талантів Бог нагородив його і даром живописця.

  Уперше пензля до рук він взяв 1950 року, коли після демобілізації в пошуках якогось заробітку подався до Полтави і там потрапив до обласного  будівельного тресту, де художником працював його земляк Володимир Дичко. Товариш, відповідно до посади й обов’язків, малював плакати, оголошення, підробляючи копіюванням популярних картин відомих художників на замовлення.

  «Від нічого робити, я годинами просиджував біля Володі, спостерігаючи, як і що він робить, і в глибині душі визрівало бажання спробувати й собі щось намалювати», – писав у своїх спогадах Леонід Сморж. Урешті-решт він взяв до рук пензель, фарби і спробував зробити копію картини Віктора Васнєцова «Іван Царевич на Сірому Вовкові». Задум вдалося втілити блискуче. Віднині «я вже був заражений малюванням, одержимий ним і віднині весь свій час витрачав на копіювання картин, турботи про фарби, матеріал, рами. Усю материну хату обвішав своїми картинами, весь свій час марнуючи за малюванням. Малював на квартирі тітки в Полтаві, малював і в себе, в селі». Навіть стіни кухні у власній квартирі оформив за ілюстраціями Анатолія Базилевича «Енеїди» Івана Котляревського.

  З того часу на світ з’явилося безліч копій картин відомих і невідомих художників. Багато своїх полотен він дарував друзям, інші залишалися в його колекції.  

  У Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа нині зберігається 18 полотен за його авторства. Він любив копіювати картини Миколи Богдановича, Віктора Васнєцова, Івана Крамського, Костянтина Маковського та інших.

  Картини органічно доповнюють колекцію Музею-садиби і є окрасою інтер’єру.