лип. 07

НІЧНА ЕКСКУРСІЯ

Учений і колекціонер Леонід Сморж надзвичайно любив літні вечори. Це був час відпочинку, час візитів, час спілкування з друзями. Він часто бував і в будинку моїх батьків у Міських Млинах. Мама готувала вечерю, і потім ми довго сиділи за родинним столом, надворі біля сушні, слухаючи неймовірні розповіді Леоніда Опанасовича. Він був прекрасним оповідачем, ерудованою людиною, а для мене – найкращим другом і порадником. Минають дні, роки, і ніхто ніколи вже не зможе повернути той час, ті неповторні миті, коли, притулившись до теплого боку сушні, я захоплено слухала історії про далекі подорожі. Батько підкладав дрова, а по всьому садку розливався терпкувато-солодкий запах сушених груш і яблук. Дим відганяв набридливих комарів. Було приємно й затишно. Кицька дрімала на моїх колінах, їжаки шурхотіли в траві, і десь зовсім поряд грав на своїй скрипочці цвіркун… Коли буває сумно, я згадую рясні зорі над батьковим садком, запах сушених яблук і диму, дивовижні оповіді Леоніда Опанасовича. Хочеться з кимось поділитися цими спогадами… Так і з‘явилася ідея провести нічну екскурсію в Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа.

Нічна екскурсія – це щось особливе, таємниче, романтичне… Це не просто розповідь про Леоніда Сморжа і його унікальну колекцію, це театралізоване дійство, де оживають спогади й мрії, де глядач має відкрити для себе новий світ – світ музейної реальності, відчути, що він прекрасний і неповторний.

Отже, 12 і 13 червня 2014 року в Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа проходила нічна екскурсія «Музейна казка». Задум допомогли втілити викладачка Опішнянської музичної школи Марина Пиляй, яка грала роль матері Леоніда Опанасовича – Анастасії Марченко, та її учень – нащадок давнього козацького роду Віталій Заліський, що блискуче впорався з роллю юного Леоніда Сморжа. Як відомо, Анастасія Василівна чудово грала на гітарі. Пісні «Ой, чий то кінь стоїть», «При дорозі кущ калини», «Виростеш ти, сину», які Марина Пиляй виконала під гру цього музичного інструмента, ніби переповідають нелегку долю Анастасії Марченко. Твори опішненських гончарів, вишивані рушники, ікони, запалені свічки, різьблені дерев‘яні меблі – все це створювало неповторну атмосферу чарівності… А голос, високий голос співачки примушував сумувати й радіти всіх, хто був у кімнаті. Надворі гостей чекала несподіванка. Під нічним небом ожили глиняні «барині» й заходилися танцювати. У вишиваних сорочках, з вінками, сплетеними з духмяних польових квітів, дівчата танцювали під спів сопілки босоніж на траві. Ось в їхніх руках з‘явилися ліхтарики зі свічками – то рій нічних світлячків залетів на галявину… Танок зі свічками виконали вихованці танцювального ансамблю, що діє при Будинку дитячої та юнацької творчості під керівництвом викладача хореографії Оксани Чубань. Власне, пані Оксана не тільки займалася постановкою танцю, підбирала музичне оформлення, а й танцювала разом з ними.

Вечір у Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа завершився чаєм з чебрецю, м‘яти, суниць та липового цвіту, яким щедро частували всіх охочих. Переконана – учасники Е-літньої академії ГОНЧАРства для харизматиків, романтиків, диваків і діячів та VІНТЕРСимпозіуму кераміки в Опішному «2014: 14×14», які на час нічної екскурсії стали гостями Музею-садиби, отримали незабутні враження. Підтвердженням цього стали кільканадцять цікавих записів, що з’явилися в Книзі відгуків, скажімо, як ці: «Мусатов Юрій. Захотілося працювати!!!! Біжу. Дякую. 2014», або «Спасибі вам за нічну екскурсію прекрасним музеєм. Це неймовірні відчуття, коли опиняєшся в моменті «тут і зараз». Я пишаюсь, що в моїй Україні є люди, які роблять таку важливу справу!!! Олена Котляр, місто Ічня, Чернігівщина».