ГЛИНЯНІ ІГРАШКИ В КОЛЕКЦІЇ МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ-САДИБИ ФІЛОСОФА Й КОЛЕКЦІОНЕРА ОПІШНЕНСЬКОЇ КЕРАМІКИ ЛЕОНІДА СМОРЖА
Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа функціонує як структурний підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному з 1 липня 2010 року. Експозицію Музею-садиби складає колишня приватна колекція відомого вченого, яка незадовго до його смерті була передана Музею гончарства. Збиральницька діяльність Леоніда Сморжа представлена великою кількістю живописних полотен, ікон, вишивки, писанок, та чільне місце в колекції займає опішненська кераміка – близько семисот виробів з глини. Більшість з них – унікальні роботи, виконані на замовлення відомими опішненськими майстрами: Іваном і Станіславом Біликами, Гаврилом і Миколою Пошивайлами, Василем Біляком, Василем Омеляненком, Михайлом Китришем, Трохимом Демченком, Олександрою Селюченко, Ганною Діденко, Анастасією Білик-Пошивайло, та малювальницями: Зінаїдою Линник, Явдохою Пошивайло, Поліною Сисою, Параскою Біляк, Марією Бондаренко та ін.
Окрім декоративно-ужиткового посуду, зооморфних скульптур, в експозиції широко представлена опішненська іграшка (115 виробів). Цей вид глиняної іграшки представлений у колекції роботами Олександри Селюченко, Ганни Діденко, Анастасії Білик-Пошивайло, Гаврила та Явдохи Пошивайлів,Миколи Пошивайла,Василя і Петра Омеляненків, а також молодої майстрині Ніни Дубинки. Це анімалістичні скульптурки, конструкція яких дуже проста: пустотілий циліндричний корпус, до якого доліплена голівка на короткій чи довгій шиї, а також ніжки та хвіст з отвором для свистіння. Частина глиняних іграшок зображає свійських і диких тварин: оленя, коня, баранця, бичка, порося. Велику групу в експозиції становлять свистуни, що відтворюють представників пернатого царства: півники, солов’ї, гуси, качки, що мають найпростішу архаїчну яйцеподібну форму, де виділено голівку з дзьобом, крила та хвіст з отвором. Знизу до виробу приєднано копитцеподібну підставку. Колекцію доповнюють свистуни у вигляді рибок.
Усі вироби, які зберігаються в колекції музею-садиби, оздоблені багатою мальовкою білим, чорним, зеленим, червоно-коричневим ангобами, іноді – ритуванням і проколюванням. Серед орнаментальних мотивів переважає рослинний, а також елементи у вигляді «кривульок», «гусячих лапок», «накрапування» тощо. Найчастіше вироби вкриті прозорою поливою, рідше трапляються неполив’яні.
Привертають увагу іграшки-солов’ї у вигляді мініатюрного глечика чи горщичка, до якого з протилежних боків приліплено голівку птаха та хвіст з отвором для свистіння. Якщо цю невеличку посудину заповнити водою і подути в отвір, з’являється звук, схожий на тьохкання солов’я. Ці роботи виготовлені та оздоблені Гаврилом і Явдохою Пошивайлами, а також Миколою Пошивайлом.
Характеризуючи іграшки, слід згадати і про роботи відомої гончарки Олександри Селюченко. Це – казкові персонажі або герої, що народилися в уяві мисткині: «Будьонівець на рибині», «Лисиця з півнем», «Чайка», «Бариня». Майстерність, з якою виготовлені та оздоблені твори, свідчить про неабиякий талант і фантазію майстрині. Олександра Селюченко часто використовувала червону глину для своїх виробів, а також білі, зелені, червоно-коричневі та чорні ангоби для мальовки.
Значне місце в експозиції займає пластика малих форм, представлена роботами Гаврила та Явдохи Пошивайлів, Миколи Пошивайла, Ганни Діденко, Олександри Селюченко. Здебільшого – це опішненські «барині». Нижня частина фігурок, що має вигляд конуса, формувалася на гончарному крузі. До неї приєднувалася голова з рельєфно виділеним носом. Очі та рот найчастіше виконувалися технікою проколювання. Голову жінки увінчував капелюх або віночок. До тулуба прикріплювалися руки у вигляді двох валиків. Нерідко жінка тримає під пахвою півня, курку або кошик.
Окрему групу в колекції складає «монетка» – іграшковий посуд: макітри, миски, тарілочки, кухлики та ін. Ці глиняні вироби здебільшого оздоблені фляндрівкою, концентричними колами, накрапуванням, мальовані білими, червоно-коричневими, зеленими, чорними ангобами. Іноді мальовка виконана на білому або чорному тлі. Прозора полива надає виробам яскравості.
Колекція глиняної іграшки, що зберігається в Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа, має велике значення для вивчення дитячої глиняної іграшки, оскільки тут представлені різні види глиняної іграшки: свистуни, пластика малих форм, монетка. Окрім того, вироби, що становлять основу експозиції Музею-садиби, в основному атрибутовані зі слів самого колекціонера. Всі іграшки – це авторські роботи, виготовлені й придбані збирачем упродовж 1960-х – 2000-х років. Найбільше в колекції робіт Гаврила, Явдохи та Миколи Пошивайлів. Важливо ще й те, що колекція довгий час була закрита для широкого загалу і наукового вивчення, а нині може стати багатим матеріалом для досліджень.
Вікторія Зубань,
завідувач Меморіального музею-садиби
філософа й колекціонера опішненської кераміки
Леоніда Сморжа