ОПІШНЕНСЬКЕ ДИВО – КУМАНЦІ

 

Автор невідомий. Куманець.Глина, ангоби, полива, гончарний круг, ліплення,  вдавлювання, мальовка, 33,1х24,8х12,3 см. Опішне, Полтавщина. 1960-ті – 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла

 

Леонід Сморж зібрав велику колекцію опішненської кераміки. Тут є і вази, і горщики, і макітри, і дитяча іграшка, і зооморфна скульптура, і багато іншого. Та окрасою всієї колекції є, напевне, куманці.

Куманець (куман, куманчик, київський глечик, глечик для горілки, охтирський глечик) – це ритуальний колоподібний фігурний посуд з вухом і носом, на високій ніжці [1]. Ще з козацьких часів куманці були поширені на всій території України. Спочатку їх використовували для тримання та розливання міцних напоїв під час весілля. Нині цей посуд втратив своє пряме призначення і є суто декоративним виробом.

В Опішному куманці завжди користувалися великою популярністю. Відомий дослідник опішненського гончарства Яків Риженко так описав куманці міськомлинського гончаря Остапа Ночовника: «У композицію своїх виробів він іноді уводив зовсім несподівані елементи. Яскравим прикладом таких композицій є його кумани, що зазнали слави не лише на Україні, а й далеко за її межами. Здебільшого в основу куманів Ночовник клав люльку, поєднану з елементами циліндрійного посуду. Як декоративні елементи Ночовник використовував барокальні прикраси, весільні квіти тощо» [2].

Опішненці настільки полюбили цей незвичайний глиняний виріб, що куманець став символом гончарного містечка. На дні посуду, виготовленого в заводі «Художній керамік», ставили штамп у вигляді куманця.

Любив куманці й Леонід Сморж. У його колекції опішненської кераміки таких виробів дев’ять. Три куманці виготовлені відомими гончарями Іваном Шияном та Василем Біляком на замовлення колекціонера. Авторство шести інших невідоме. Більшість куманців прикрашені мальовкою у вигляді багатопелюсткових квітів, листя та завитків. Яскрава кольорова гама та незвичайна форма надають куманцям ошатності, святковості.

Іван Шиян. Куманець.Глина, ангоби, полива, гончарний круг, мальовка, ліплення, 44,5х25,5х15,8 см. Опішне, Полтавщина. Кінець  1970-х. Фото Тараса Пошивайла

Василь Біляк. Куманець.Глина, ангоби, полива, гончарний круг, мальовка, ліплення, 55х34,7х16,4 см. Опішне, Полтавщина. 1960-ті – 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла

Іван Шиян. Куманець.Глина, ангоби, полива, гончарний круг, мальовка, ліплення, 30,8х17,2х9,4 см. Опішне, Полтавщина. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла

Автор невідомий. Куманець.Глина, ангоби, полива, гончарний круг, ліплення, мальовка, 25,8х16,8х8,3 см. Опішне, Полтавщина. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла

Автор невідомий. Куманець.Глина, полива, формування, 21,5х17,2х9 см. Опішне, Полтавщина. 1990-ті. Фото Тараса Пошивайла

 

Інна Прокопенко,
молодший науковий співробітник
Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера
опішненської кераміки
Леоніда Сморжа